kartmol 1Картопляна міль (КМ) - карантинний шкідник, який пошкоджує картоплю, томати, баклажани, тютюн та деякі дики пасльонові. В Україні картопляна міль, в основному, шкодить картоплі, особливо при зберіганні, знижуючи якість бульб та заражуючи патогенними мікроорганізмами. Основну згубну діяльність виконують личинкові стадії, які шкодять в полі та в сховищах. При високої концентрації шкідника, врожай картоплі в сховищах може бути повністю знищений.

Географічне поширення

Батьківщина картопляної молі - Південна Америка, звідки шкідник широко розповсюдився на всі континенти. Зараз про КМ повідомлено в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. В Україні картопляна міль поширена в основному на півдні: в Донецькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях.

Життєвий цикл та морфологічні ознаки

В умовах України масовий літ метеликів відбувається в травні. Літають метелики уночі. Парування починається через 24 години після початку льоту. Ще через добу після спарювання, самки відкладають яйця з нижньої сторони листків, на стебла, ґрунт, в вічках оголених бульб. Доросла самка може відкласти від 60 до 200 яєць. Яйця гладкі, овальні, можуть бути від біло-перламутрового до жовтуватого забарвлення, довжиною 0,8 мм. Термін відродження гусені з яйця залежить від температури, та в середньому складає приблизно 5 діб. Після відродження гусениця потрапляє до рослини, вгризаючись під епідерміс листка, пагона чи молодої бульби, та приступає до живлення. Гусениці довжиною 10-13 мм, білі або жовті з коричневою головою і передньогрудинним щитом. Колір гусениці змінюється від білого або жовтого до рожевого або зеленого кольору в процесі дорослішання. Живлячись, гусениці створюють міни на листках, харчуючись тканиною листя та залишаючи верхній і ніжній епідерміс листа недоторканим. Харчуються переважно молодим листям. Типовим пошкодженням в бульбах є личинкові ходи, заповнені екскрементами. Живлення та розвиток гусениці в полі триває до двох тижнів, після чого відбувається заляльковування. В сховищах тривалість життя гусениці становить до 10 тижнів. Потім гусениці залишають місця живлення, переповзають в верхній шар ґрунту або в інші затишні місця (посохле листя, рослинні рештки, між бульбами у сховищах, тріщини в підлозі) та сплітають шовкові кокони, в яких заляльковуються . Лялечки коричневі до 6,5 мм, знаходяться в коконі сірувато-сріблястого кольору, завдовжки до 10 мм. Через 7-12 діб з лялечок вилітають метелики, і після парування та відкладання яєць починається розвиток нового покоління. Метелики невеликі, довжина крил 12-16 мм. Передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на передньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила. За малюнком складених передніх крил можна встановити стать комахи. У самки три невеликих плями, розміщені ближче до основи заднього краю крил і темна смуга, яка їх з’єднує в складеному положенні, останні утворюють загальну крупну пляму. У самця невеликі плями чітко відокремлені. Метелики швидкі літуни. Ці молі живуть один-два тижні, активні в нічний час, можуть харчуватись нектаром. На півдні України картопляна міль розвивається в п’ятьох поколіннях, які накладаються одне на одне, тому метелики спостерігаються постійно з травня по листопад. Температурний поріг розвитку шкідника складає 10 0С, нижче цієї температури розвиток припиняється.

kartmol 2 kartmol 3

Способи поширення

Самостійно КМ може переміщуватись на відстань до 1 км між культурами та заражати рослини або бульби. На великі відстані КМ переміщується із зараженими бульбами.

Ознаки пошкодження

Личинки живляться на листках картоплі, стеблах, бульбах картоплі в полі та при зберіганні. Тільки що вилупившись, личинки створюють міни на листках, харчуючись тканиною листя, залишаючи верхній і ніжній епідерміс листа недоторканим. Харчуються переважно молодим листям. Типовим пошкодженням в бульбах є личинкові ходи, заповнені екскрементами, що робить бульби картоплі

непридатними до вживання. Здорові бульби заражаються від хворих бульб, таким чином при зберіганні може бути знищений весь врожай. Швидко рухома гусінь проникає в бульби, утворює галереї заповнені шовковими нитками та екскрементами. На листі, гусениці утворюють галереї, потім проникають до інших частин рослини. Всередині тунелів, зроблених личинками, можуть розвиватись патогенні гриби, бактерії та кліщі, що призводить до гниття та виділення неприємного запаху.

kartmol 4 kartmol 5 kartmol 6

Моніторинг

Обстеження посівів картоплі з метою виявлення КМ - дуже важлива частина фітосанітарних заходів. Обстеження здійснюється з метою встановлення присутності картопляної молі в посівах картоплі, що дозволяє вживати своєчасних заходів з ліквідації виявлених вогнищ КМ та застосовувати хімічні препарати в короткі терміні. Для цілей обстеження популяції КМ застосовують феромонні пастки, які використовуються для відлову дорослих самців популяції. В середині пастки використовується біологічно активна речовина, яка виділяється комахою для принаджування самців (феромон) та клейка основа, до якої вони прилипають. Пастки використовують із розрахунку 1 пастка на 5 га посіву картоплі.

Фітосанітарні заходи

  • Заборона вивезення картоплі та пасльонових культур з районів або господарств заражених картопляною міллю.
  • Фітосанітарний контроль при переміщенні пасльонових культур, ґрунту, інших вантажів при переміщенні з карантинних зон по КМ в середині країни та при імпорті.
  • Систематичне обстеження посівів картоплі та пасльонових культур у період вегетації та готової продукції у сховищах.
  • Застосування агротехнічних заходів: використання здорового насіннєвого матеріалу; дотримання сівозміни, не допускати повторних посадок на одному місці протягом 3-х років; знищення бур’янів сімейства пасльонових, які є резерваторами шкідника; знищення бадилля картоплі після збору врожаю, з наступним дискуванням; дотримання температурного режиму зберігання у сховищах 3-4°С.
  • Застосування хімічних і біологічних заходів: застосування інсектицидів та біопрепаратів згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».