amboziaАмброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.) походить з Північної Америки, звідки рослина поширилась майже по всьому світу. Зараз офіційно амброзія полинолиста поширена в багатьох частинах світу: Європі: Австрія, Бельгія, Хорватія, Чехія, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія, Литва, Люксембург, Молдова, Польща, Португалія, Румунія, Росія (Краснодарський край), Словаччина, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія, Україна, Сербія, Азії: Азербайджан, Китай, Японія, Казахстан, Індія, Корея, Росія (територія Приморський), Тайвань, Туреччина. Африці: Маврикій, Північної Америки: Канада (у всіх провінціях, але найбільш часто зустрічаються в південній частині провінції Квебек і Онтаріо, дуже рідко в Британській Колумбії і Ньюфаундленду, рідкість в прерій і провінціях на узбережжі Атлантичного океану), Мексика, США (східні, північно-центральній частині держави, Гаваї), Центральної Америки і Карибському басейні: Куба, Гваделупа, Гватемала, Ямайка, Мартініка, Південної Америки: Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Колумбія, Парагвай, Перу, Уругвай, Океанії: Австралія, Нова Зеландія.

В Україні амброзія полинолиста найбільш поширений карантинний організм, площі засмічення амброзією полинолистою складають близько 3137 тис. га. Поступове поширення амброзії п. на території країни відбувалось з південно-східних регіонів країни, де ґрунтово-кліматичні умови для зростання буряну найбільш сприятливі . Найбільші площі засмічення амброзією реєструються в Миколаївської, Запорізької. Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Херсонської областях.

Засмічує амброзія полинолиста практично всі польові культури: зернові, кукурудза, соя, соняшник, овочеві і т.д., пасовища, сади і виноградники, також ділянки вздовж шляхів та доріг, залізниць, пустирі.

Поширення відбувається насінням, яке може розноситись різноманітними природними шляхами, та завдяки діяльності людини: птахами, сильним вітром, дощовою водою, таненням снігу, ґрунтом, транспортуванням засмічених партій зерна, насіння, фуражу та інших матеріалів, транспортом.

Шкодочинність амброзії полинолистої на землях сільськогосподарського призначення обумовлена перш за все високою конкурентоздатністю бур’яну відносно культурних рослин в боротьбі за воду та поживні речовини, також вона є дуже плідною рослиною. Одна рослина амброзії здатна дати 30-40 тис. насіння, а окремі екземпляри до 100 тис. насіння. Схожість насіння зберігається протягом 5-14 років, за деякими даними до 40 років. Амброзія п. впливає на зниження родючості ґрунтів. Зрозуміло, що це завдає великих збитків сільському господарству, як через зниження врожаю, так и збільшення витрат на хімічні та агротехнічні заходи. Присутність амброзії на луках та пасовищах знижує якість кормів, та відповідно якість молока худоби.

Що стосується територій населених пунктів, то великої шкоди амброзія завдає саме здоров’ю людини. Квітковий пилок амброзії є шкідливим для людей з алергією. Кожен рік в період цвітіння, яке відбувається приблизно з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз. Алергію викликають білки – антигени, які знаходяться в пилку амброзії, пилок в свою чергу, потрапляючи у ніс та бронхи людини викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.

Амброзія полинолиста – однорічна трав’яниста рослина родини Айстрових. Зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а розмірами і формою листків нагадує полин гіркий. Морфологічні особливості: стебло - високе (до 200-250 см) прямим, розгалуженим у верхній частині, міцним, опушеним стеблом. Листки: верхні чергові, темно-зелені, одноперисті, нижні - подвійноперистороздільні з лінійно-ланцетними частками, супротивні, знизу опушені. Суцвіття – квітки зібрані в роздільностатеві зелені кошики. Чоловічі – в колосо – або китице – подібних суцвіттях, розташовані на кінцях стебел та гілок. Жіночі розміщені по одній в пазухах листка або під чоловічими суцвіттями. Квітколоже щетинистоплівчасте. Корінь – стрижневий, розгалужений, заглиблюється в грунт до 4 мі більше. Насіння: плід сім’янка, форма насінини – сім’янка без обгортки, яйце – або горішко-подібна, з одним виступом зверху і 5-6 коротшими по боках, якщо сім`янка в обгортці то має обернено-яйцеподібну форму. Колір – зеленувато-сірий чи зеленувато-бурий. Розмір: довжина 1,5-2,3мм, ширина і товщина 0,81-1,5мм. Маса 1000 шт. насіння 1,5-2 г. Розвиток: сходить наприкінці березня-в травні, цвіте з другої половини липня по жовтень. Плодоносить – у вересні-листопаді.

Карантинні заходи:

  • категорично забороняється завезення засміченої підкарантинної продукції у вільні від бур'яну райони;
  • обов'язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза;
  • при виявленні бур'яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищення під контролем держінспектора з карантину рослин, та при неможливості очищення — переведення насіннєвого матеріалу в категорію зернопродуктів та переробку;
  • при виявленні насіння амброзії у кормових відходах, вони підлягають переробці з розмеленням часток не більше 1 мм, а малоцінні відходи знищують під контролем держінспектора з карантину рослин шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м;
  • проведення обстежень сільськогосподарських угідь на виявлення бур'яну в період вегетації.

Для знищення амброзії використовують п’ять основних методів: агротехнічний, хімічний, механічний, фітоценотичний та біологічний. На землях сільськогосподарського призначення застосовують усі зазначені методи, але біологічний – природне витіснення амброзії іншими видами рослин – у окремих випадках. У населених пунктах застосовують механічний, фітоценотичний, біологічний.

До механічного методу належить низьке скошування амброзії, яке практично застосовується на великих площах суцільного засмічення земель. Але цей метод ефективний, якщо його запроваджувати у кінці червня – липні – у період бутонізації амброзії, коли всі сили карантинний бур’ян направляє на створення генеративних органів - квітів і тому має мінімальну здатність до відростання після скошування. Механічним ж методом є проривка амброзії з корінням. Цей метод необхідно застосовувати на невеликих за площею засмічених ділянках або ланках поодинокого розповсюдження карантинного бур’яну - на ранніх стадіях розвитку амброзії. Біологічний метод – це знищення амброзії на стадії розвитку від сходів, з одночасним залишенням до цвітіння та створення насіння аборигенних степових рослин, які у подальшому повністю витісняють амброзію. Фітоценотичний метод – це висів суміші злакових та бобових трав, що, при отриманні добрих сходів та належної щільності дернини, дозволяє захистити від амброзії засіяні ділянки на декілька років. Цей метод частіше застосовують у парках, скверах, найбільш ефективно – у квітні та жовтні. Хімічний метод – застосування гербіцидів, які внесені до „Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використааня в Україні (на відповідний рік)”