У 2019 році Перелік регульованих шкідливих організмів України поповнився жуком ксилофагом, інвазійним видом - Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) - Agrilus planipennis Fairmaire. Її природний ареал – листяні ліси Корейського півострова, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайваню, Приморського та Хабаровського країв Росії. Там вона заселяє багато видів ясена й горіха. На сьогодні шкідника виявлено в лісах Московської, Тульської, Ярославської, Калузької, Орловської та Воронезької областей - в радіусі 250 км від Москви.
У 2019 році вогнища златки виявлені на території Луганської області, у 2021 році – у Харківській області.
Окрім ясена й горіха златка заселяє деякі види в’язів та пошкоджує листяні породи: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.
За прогнозами фахівців міжнародних організацій, у найближчі кілька років ареал ЯСВЗ значно збільшиться. Темпи природного поширення ареалу златки складають від 1 до 20 км на рік, але розповсюдженню шкідника в усіх стадіях розвитку на величезній території сприяє діяльність людини -організацій, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадників. Іншим імовірним шляхом інвазії є завезення комах із зараженими транспортними засобами, вантажами, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом, дровами.
В зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам.
На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням. При середній кількості отворів 1-2,4 на дм2 на протязі 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев. Сильно пошкоджені дерева гинуть протягом 1-2 років. 
ЯСВЗ належить до групи особливо шкідливих і агресивних стовбурових комах, спроможних заселяти абсолютно здорові та зазвичай ослаблені дерева (починаючи з 3 – 4річного віку), що неминуче спричиняє їхній відпад. У місцях поселення златки утворюється почервоніння, часто спостерігається відмирання ділянок кори і загнивання деревини. Як правило, засіляє верхівки та скелетні гілки крони ясенів різного віку на відкритих територіях або на узліссях, у міських насадженнях: алеях, скверах, бульварах, парках, полезахисних лісосмугах, може заіляти пагони товщиною 1 см. При заселенні життєздатних дерев личинки можуть гинуть унаслідок заливання ходів соком.
Існує небезпека швідкого розповсюдження ЯСВЗ у насадженнях, де ясен є основною або супутньою породою.
На великих деревах ясенева златка розвивається протягом декількох років, викликаючи їх поступове ослаблення, а в подальшому – загибель.
Довжина тіла жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском.

Agrillus planipennis

Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 годин. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів.
Самки відкладають яйця (овальні, 1×0,6 мм) поодинці або по 4-5 шт - всього до 70-90 шт.- на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки розтянут і триває з початку червня до кінця липня.
Через 7-10 днів з яець відроджуються личинки, забурюються в кору, досягають лубу, яким харчуються протягом літа.

Agrillus planipennis worm

Личинкові ходи дуже звивисті, завдовжки до 50 см,  забиті буровою мукою, розширюються із ростанням личинки. Для виявлення ходів необхідно виділити кору з живих дерев.

Agrillus planipennis way

Зимують личинки різного віку (частише останнього, IV в лялечкових  камерах -  колисочках, розташованих в заболоні або в корі. Глибина колисочки сягає 3 мм, довжина та ширина – 16 і 3,5 мм відповідно.

Agrillus planipennis chrysalis

Молодші  личинки живляться та розширюють ходи, найстарші незабаром лялькуються. Оскільки зимують личинки різних віків, вони неодночасно лялькуються, і так само неодночасно вилітають імаго. Перші лялечки виявляються наприкінці квітня у кінці личинкового ходу на відстані 5–10 мм від поверхні кори. Молоді жуки протягом 8–15 діб залишаються у лялечковій колисочці, а після того прогризають D-подібні льотні отвори (середній розмір 3,5×4,1 мм) і вибираються зовні.Agrillus planipennis entrance1

За рік розвивається одна генерація.
Для успішної та ефективної боротьби з ясеневої смарагдової вузькокрилою златкою дуже важливо її раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного вселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення дерев златкою встановити досить важко, для раннього виявлення використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж старих ходів з’являються здуття і тріщини, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони, а біля основи стовбура – коренева поросль.

Agrillus planipennis forest

При високій щільності заселення загибель дерева настає на другий рік, але можуть утворюватися і хронічні вогнища шкідника, що діють більш тривалий час. Надійними ознаками є розкльови кори птахами, розколи кори і наявність личинкових ходів під корою, для виявлення яких необхідно видділити кору. Основні симптоми – характерні льотні отвори на стовбурах і гілках – з’являються пізніше, на наступний рік після заселення. 
На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори.Agrillus planipennis entrance
Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і спалювання уражених дерев.


Основними заходами профілактики розповсюдження златки є:
• визначення меж заселення насаджень шкідником;
• встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток;
• своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
• приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Захисту насаджень сприяє створення оптимально зімкнутих насаджень. Інтенсивний захист від листогризучих шкідників, що ослаблюють дерева, які активніше заселяються златками. Вирубування значною мірою та локалізація в осінньозимовий період заселених златками дерев, які гинуть. Обробка інсектицидами в період льоту жуків.
Карантинні заходи:
-при ввезенні на територію України лісоматеріали та дерев’яна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.
Природні вороги:
Чисельність златок знижують комахоїдні птахи, особливо дятли, цілий ряд хижих членистоногих і хвороби. Відкладені яйця заражають: яйцеїди — Coccidencirtus pinicola Mert., Oobius zahaikevishi Triap., личинок і лялечок — їздцібраконіди — Amicroplus collaris Spin., Ipobracon nigrator Zett., Ephialtes geniculatus L. та ін.